Перший урок

Перший урок 2012 року

 2012 рік оголошено Роком спорту та здорового способу життя. Тому орiєнтовна тема першого уроку буде присвячена зміцненню здоров'я та формуванню здорового способу життя.                 

 Пропонуємо методичні рекомендації до проведення першого уроку у 2012-2013 навчальному році, розробленi Міцай Ю.В., завідуючою навчально-методичним кабінетом виховної роботи і шкільних бібліотек Кiровоградського обласного iнституту пiслядипломної педагогiчної освiти

Ю.В. Міцай, завідуюча навчально-методичним кабінетом виховної роботи та шкільних бібліотек Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

 

МЕТОДИЧІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОГО УРОКУ

У 2012/2013 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ З ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

   Серед життєвих цінностей сучасної людини перше місце посідає цінність життя і здоров’я. Останніми десятиліттями світова наука зараховує проблему здоров’я, в широкому розумінні цього поняття, до кола глобальних проблем, розв’язання яких зумовлює характеристики майбутнього розвитку людства.

   Здоров’я є елементом індивідуальної культури життєдіяльності людини. Ця культура визначається рівнем розвитку вмінь і навичок, що сприяють збереженню, зміцненню і відновленню здоров’я людини, реалізації внутрішніх резервів її організму. Культура здоров’я відбивається у специфічних формах і способах життєдіяльності особистості, які виробляються, починаючи з раннього дитинства, і реалізуються протягом усього життя.

   Низький рівень здоров’я молоді має низку конкретних причин. Серед усіх чинників, які так чи інакше впливають на стан і фізичного, і психічного здоров’я населення, й зокрема, молоді, найважливішою є поведінка. Цей показник перевершує вплив спадковості, навколишнього середовища та якості медичної допомоги. Найважчі хвороби в сучасних розвинутих країнах пов’язані з індивідуальними звичками, особливо постійними, які в сукупності часто називають способом життя. Поведінка людини дуже важлива для здоров’я, впливає на нього безпосередньо, через спосіб життя, або опосередковано – через економічні чи соціально-економічні умови, і є основною детермінантою здоров’я. Щоб уплинути на поведінку людини, необхідні зусилля як її самої, так і сім’ї і суспільства.

   

 

Важливе значення для вирішення означеної проблеми є навчання школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей, формування через освіту здорового способу життя.

   Одним із шляхів досягнення цієї мети є проведення Першого уроку у 2012/2013 н.р. з проблеми формування навичок здорового способу життя. Цьогоріч Перший урок в навчальних закладах відбудеться в рамках оголошеного в Україні у 2012 році Року спорту та здорового способу життя, метою якого є орієнтація учнів на пріоритетність загальнолюдських цінностей життя і здоров’я, утвердження здорового способу життя як необхідної умови саморозвитку та самовдосконалення особистості.

   Здоров’я дітей – головна мета суспільства, бо саме вони визначають майбутнє благополуччя країни, подальший економічний і духовний розвиток, рівень життя, культури, науки.

   Постає запитання: що таке здоров’я?

 У психолого-педагогічній літературі зустрічаються різні тлумачення сутності поняття «здоров’я», які радимо опрацювати у ході підготовки до Першого уроку. Пропонуємо декілька означень:

  •   Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад (ВООЗ);
  •   Здоров’я – нормальний психологічний стан і здатність людини оптимально задовольняти систему матеріальних і духовних потреб (В.П. Петленко);
  •   Здоров’я – це перша і найважливіша потреба людини, що визначає його здатність до праці, гармонійний розвиток особи (М.С. Бєдний);
  •   Здоров’я – це достатня функціональна активність системи саногенетичних механізмів організму, що забезпечують його оптимальну життєдіяльність у конкретних умовах оточуючого середовища (С.М. Павленко);
  •   Здоров’я – це нормальний розвиток тіла, інтелекту, психіки індивідуума, що проявляється в адекватній емоціональній і моральній поведінці (Ю.Г. Антомонов);
  •   Здоров’я – це сума резервних потужностей основних функціональних систем організму (М. Амосов);
  •   Здоров’я – це результат взаємодії соціально-економічних, медико-біологічних і демографічних чинників (М.С. Бєдний);
  •   Здоров’я – це взаємовідношення людини з оточуючим середовищем (Р. Дюбо);
  •   Здоров’я означає свободу діяльності людини. Хвороба – обмеження свободи (О.М. Ізуткін);
  •   Здоров’я – оптимальна стійкість до дії патогенних агентів, фізична, психічна і соціальна адаптивність до змінюваних умов життєдіяльності Г.Л. Апанасенко).

 

 

Як видно з наведених прикладів, здоров’я оцінюють за найрізноманітнішими ознаками. З позицій викладеного розуміння феномена здоров’я людини походить визначення поняття «здорового способу життя»: це все в людській діяльності, що стосується збереження, зміцнення здоров’я та оздоровлення умов життя. Складові здорового способу життя містять різноманітні елементи, що стосуються всіх сфер здоров’я – фізичної, психічної, соціальної і духовної. 

  У процесі підготовки до Першого уроку та подальшій роботі з утвердження здорового способу життя вчитель повинен дотримуватися таких принципів:

  • відповідність змісту роботи потребам особистості;
  • активізація зворотного зв’язку – надання можливості учням висловлювати свої думки та почуття;
  • добровільність – мотивувати та пропонувати, а не примушувати та диктувати;
  • позитивна спрямованість – зміцнення позитивної позиції особистості щодо власної спроможності підтримання оптимального стану здоров’я; опертя на позитивні моменти – не стільки залякувати наслідками шкідливих звичок, скільки привертати увагу й посилювати симпатію до людей, які дотримуються здорового способу життя;
  • об’єктивність – інформація не повинна зводитися до формальних гасел; слід пам’ятати, що некваліфікована, необережна інформація може створити атмосферу таємничості та загадковості, спровокувати реакцію на «заборонений плід»;
  • врахування вікових та індивідуальних особливостей;
  • залучення батьків, медичних працівників, психологів, соціологів юристів до пропаганди та сприяння утвердженню у свідомості учнів принципів здорового способу життя.

  З урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх розвитку, зацікавленості, а також можливостей школи, позашкільного навчального закладу форми роботи, методи та методичні прийоми проведення Першого уроку можуть бути різноманітними. Рекомендуємо застосувати активні методи навчання, які залучатимуть переважну більшість учнів до широкого обговорення проблем здоров’я, спонукаючи їх до діалогу, дискусії.

  У початковій школі урок доцільно провести у формі гри, подорожі за здоров’ям до лісу, парку, саду, річки, в поле. Для формування у школярів навичок здорового способу життя варто використовувати традиції українського народу. Здоров’я в нашій країні цінували здавна. Народ склав багато приказок, прислів’їв, казок, віршів, пісень, в яких вшановується та оспівується здоров’я. Варто використовувати народні ігри, руханки, спортивні естафети, змагання.

  Суттєво допомагає закріпити і поглибити знання учнів з основ здорового способу життя метод інсценування, що має багато спільного з театром та викликає сильні почуття і, відповідно впливає на емоційно-вольову сферу особистості. Являючись одним із найдавніших методів навчання, він є найбільш ефективним і сьогодні, бо забезпечує умови максимального наближення дидактичного процесу до дійсності. У ході підготовки й проведення уроку-інсценізації радимо залучати учнів-старшокласників, батьків, волонтерів та творчо використати потенціал агітбригад обласного конкурсу «Молодь обирає здоров’я», які успішно представляють літературно-музично-спортивні композиції (агітбригади: «Нова генерація» Бобринецького РБДЮТ; «Позитив» Новгородківського району; «ЗДОРОВО» Олександрівського РЦДЮТ; «Імідж» Успенської ЗШ Онуфріївського району; «Дивосвіт» Бережинської ЗШ Кіровоградського району тощо).

  Наочність на уроці в початкових класах є обов’язковою. Це можуть бути малюнки («Здоров’я очима дитини», «За здоров’ям на природу», «Діти, рух, здоров’я», «Більше рухайтесь», «Радій життю», «Твої рідні»), українські загадки, прислів’я і приказки про здоров’я («Найбільше багатство – здоров’я», «Нема щастя без здоров’я», «Веселий сміх – здоров’я», «Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо») [2].

  З метою утвердження здорового способу життя рекомендуємо провести День знань і Перший урок для молодших школярів, звернувшись до таких тем: «Здоров’я – найцінніший скарб», «Цікавими стежинами по країні міцного здоров’я», «Абетка здорового харчування», «Хочеш бути здоровим – рухайся!», «Таємниці лікарських рослин», «Рослинки-здоровинки»; «Ми – за чисту планету», «Вчимося толерантності», «Цінність і неповторність людського життя», «Обираємо здоровий спосіб життя», «Вчись із насолодою», «Подорож по країні ЗДОРОВ’ЯТКО», «Здорова родина – успішна країна».

  При виборі форми проведення Уроку в основній школі вчителеві доцільно враховувати психологічні особливості підліткового віку, що характеризується становленням самосвідомості, відчуттям дорослості. Бажано розпочати урок із вступного слова вчителя, а потім перейти на діалогічний спосіб спілкування, надати можливість кожному учневі висловити свою думку про те, що є здоров’я для кожної людини, від яких факторів залежить здоров’я, як його зберігати та зміцнювати. Головним завданням на цьому уроці буде допомогти дітям зрозуміти «Хто я?», «Що значить моє здоров’я», знайти своє місце в безмежному світі та зорієнтувати жити здоровою щасливою людиною [2].

  Активізації пізнавальної діяльності учнів сприятиме виготовлення плакатів, листівок, буклетів з їх наступною презентацією, обговорення українських приказок і прислів’їв, висловів видатних людей про здоров’я.

  Широке впровадження тестів, анкет, демонструвань, рольових ігор приверне увагу учнів до актуальної проблеми, якою є формування, зміцнення і збереження здоров’я.

 Серед форм роботи, що розвивають здоров’язбережувальну компетентність учнів основної школи, створюють атмосферу довіри та поваги заслуговують на увагу [3]:

  • тренінгові заняття («Світ мого «Я», «Я – частинка людства», «Стань успішною людиною», «Мій темперамент»);
  • спілкування в колі («Шляхи побудови адекватної самооцінки», «Розкажи мені про себе», «Домінуючий мотив навчання», «Чому я собі не подобаюся?»);
  •  години спілкування («Бути здоровим – моє право», «Організуй себе сам», «Без добрих справ нема доброго імені», «З віри в себе – до творця своєї долі», «Вчись із насолодою»);
  •  дискусії, диспути («Підлітковий вік – який він?», «Як спіймати птаха щастя?»);
  • мозковий штурм («Кохання – це…», «Як не опинитися в обіймах алкоголю?», «10 заповідей здоров’я», «Бути здоровою людиною – які переваги це дає?»);
  • ситуативні, рольові ігри («Непрохані гості», «Я вдома сам», «У гостях», «У громадському транспорті»);
  • діалог із самим собою;
  • презентація творчого задуму;
  • складання азбуки самовиховання та самооздоровлення;
  • створення особистого банку життєтворчих ідей.

  Розглядаючи здоров’язбережувальну діяльність класного керівника, вихователя, пропонуємо звернути увагу на впровадження тренінгових занять.

  Тренінг є ретельно спланованим процесом формування та поглиблення знань, відпрацювання умінь і навичок, зміни чи оновлення певних ставлень, поглядів і переконань. Тренінгові заняття як форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учнів, уже довели свою ефективність та полюбились школярам.

  Складовою процесу повноцінного розвитку людини та її виховання, дієвим засобом утвердження здорового способу життя є фізична активність. Тому перший урок може бути організований і проведений як спортивне свято, змагання, спартакіада, турнір, фестиваль «Краси і здоров’я», олімпійський урок.

  Під час такого уроку варто розкрити значимість спорту, фізичного виховання, активного відпочинку щодо зміцнення здоров’я. Також можна звернути увагу учнів на те, що цивілізація і технічний прогрес сьогодення, звільнили людство від тяжкої, монотонної та примітивної фізичної праці, водночас, ускладнили йому життя, породивши гіподинамію – руховий голод, який призводить до багатьох захворювань. Досвід розвинених країн вказує на значення занять фізичною культурою і спортом, які розглядаються як найбільш ефективний засіб профілактики захворюваності, зміцнення генофонду та розв’язання інших соціальних проблем суспільства.

  Учням цікаво буде дізнатись, яке місце займали фізичні вправи в житті видатних людей. Батько медицини Гіппократ, філософи Платон і Сократ, поети Софокл і Еврипід мали різні спортивні нагороди. Відважний підкорювач Північного полюсу Ф. Нансен здобув звання чемпіона Норвегії з бігу на ковзанах і лижах. Поет лорд Байрон був відмінним боксером і одного разу переплив протоку Дарданели. Лауреат Нобелівської премії в галузі біохімії Е. Чейн був олімпійським чемпіоном з вітрильного спорту. Біг став невід’ємною частиною життя видатного українського хірурга, академіка Миколи Амосова..

  У старшій школі Перший урок має стати своєрідним уроком громадянської зрілості, із врахуванням рівня інформованості та зацікавленості учнів, проблемою здоров’я та системою ведення здорового способу життя. Провідне завдання уроку – дати можливість і право учням самостійно розв’язувати питання здоров’я, приймати розумні рішення, виходячи зі своєї спроможності, а також із факту, що формування особистості повинне бути спрямоване в інтересах самої особистості і за її бажанням [2]. Реалізувати зазначені завдання можна застосувавши такі форми роботи як: дискусія, диспут, прес-конференція, брифінг, круглий стіл, тренінг, під час яких можна розробити моделі розв’язання різних проблемних ситуацій на основі їх аналізу, активного обговорювання та захисту своєї позиції. Залежно від обраного напрямку здоров’язбереження, різноманітною може бути тематика уроків: «З історії виникнення науки про здоров’я»; «Українські вчені про збереження здоров’я», «Що ти обираєш: жити здóрово чи здорóво?», «Як знайти формулу життя?», «Твій вільний час та здоров’я», «Здорова сім’я – міцна держава», «Традиції збереження здоров’я в сім’ї»; «Мої права та обов’язки щодо збереження і зміцнення здоров’я», «Народна мудрість про значення здорового способу життя», «Видатні постаті про здоров’я», «Культура міжособистісних стосунків», «Порадник шляхетної поведінки», «Нетрадиційні методи оздоровлення».

  Розпочати урок можна з цікавої бесіди про здоров’я, приділивши увагу умовам і складовим соціальної сфери життя і здоров’я людей (взаємозв’язок політики, держави, права і здоров’я, чинники ризику для здоров’я, взаємини у сім’ї та колективах; вияви девіантної поведінки: алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, проституція).

  У ході уроку надавати можливість старшокласникам розв’язувати проблеми реальної поведінки, активізуючи отримання зворотнього зв’язку від своїх товаришів, що мають схожі проблеми, або мають досвід їх розв’язання. Запропонувати учням довести у дискусії зі своїми товаришами залежність здоров’я від способу життя. Обґрунтувати прикладами із власного досвіду батьків, друзів, з літератури чи кінофільмів.

  Запропоновані рекомендації не претендують на догматичний підхід і механічне використання їх у формуванні культури здоров’я школярів. Вони мають слугувати відправною точкою для забезпечення здорового способу життя всього шкільного колективу завдяки створенню такого середовища, яке б сприяло зміцненню здоров’я всіх його членів.

  Слід зазначити, що зміст рекомендацій розрахований на те, щоб використання їх не завершилось Першим уроком, а знайшло продовження в подальшій здоров’язбережувальній діяльності педагогів.

Література:

  1. Бойченко Т. Є. Здоров’язберігаюча компетентність як ключова в освіті України / Т. Є. Бойченко // Основи здоров’я і фізична культура. – 2008. – № 11 – 12. – С. 6 – 7.
  2. Кириленко С.В. Методичні рекомендацій щодо проведення уроку «Здоров’я» в загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах [Електронний ресурс] / 
  3. Кириленко С.В.,   Бережна Т.І., Бабич В.М. – Режим доступу до статті : http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=7+%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%
  4. Міцай Ю.В. Здоров’язбереження як важливий складник у діяльності класного керівника. / Навколишнє середовище і здоров’я людини // Матеріали V Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава : Скайтек, 2012. – 340 с.
  5. Язловецький В. Здоров’язбереження особистості як педагогічна проблема. // Валеологічна освіта в навчальних закладах України: стан, напрямки й перспективи розвитку. – Кіровоград : Поліграфічне підприємство «Ексклюзив-Систем», 2011. – 344с.
  6. http://koippo.kr.ua/